четверг, 14 января 2016 г.

20 вещей, которые нужно просто отпустить

20 вещей, которые нужно просто отпустить: И сразу станет легче дышать, поверьте.

Законопроект про освіту

У МОН доопрацювали законопроект про освіту

Міністерством освіти і науки проведено роботу з доопрацювання проекту закону «Про освіту». Доопрацьований документ оприлюднено на сайті Верховної Ради.

У МОН зазначають, що законопроект доопрацьовано з урахуванням зауважень і пропозицій, висловлених під час засідання парламентського Комітету з питань науки і освіти, яке відбулося 25 листопада 2015 року.

Також в освітньому відомстві зазначають, що метою прийняття нового закону є створення та запровадження дієвого механізму реалізації, охорони та захисту конституційного права людини на освіту, а також забезпечення законодавчих гарантій підвищення інвестиційної привабливості системи освіти, спрямованих на економічне зростання і культурний розвиток країни.

За розрахунками Міносвіти реалізація закону потребуватиме додаткового бюджетного фінансування у розмірі 300 млн грн. Також документ містить норми, що дозволяють раціональніше та ефективніше використовувати щорічні видатки на сферу освіти.

Проектом закону передбачається, що держава забезпечуватиме бюджетні асигнування на освіту в розмірі не меншому 7% ВВП. Разом з тим, чинний закон «Про освіту» встановлює норму асигнувань в межах десяти відсотків національного доходу.

Відповідне зменшення асигнувань у Міносвіти пояснюють реальною економічною ситуацією в Україні, а також відповідністю обсягам фінансування освіти протягом останніх десяти років.

Запровадження 12-річної програми для здобуття повної загальної середньої освіти заплановане на 2018 рік.

Сертифікація педагогічних працівників після прийняття законопроекту стане неодмінним елементом системи забезпечення якості освіти.

Переконана - вчитися ніколи не пізно!

       Із задоволенням підвищую свій професійний рівень, творчо розвиваюсь, намагаюсь йти в ногу з часом, небайдужа до долі молоді, приймаю участь у різноманітних проектах та конкурсах)

 


Активно приймаю участь у різноманітних конкурсах та проектах

  Протягом грудня - травня 2014-2015 н.р. наша школа приймала участь у Проекті «Енергоефективні школи» у загальноосвітніх навчальних закладах України в рамках Програми соціального партнерства ДТЕК. Було проведено безліч заходів: уроки, години спілкування, виховні заходи, інсценівки власних казок про Теплинку для вихованців дитячого садочку, власні проекти енергоефективних будинків, екскурсії на ТЕС та знайомство з сонячними батареями,анкетування, опитування, інтерв'ю з жителями села, концерти та ігри...

 







...

Творчі, як не крути!)))

Мабуть, кращими за години спілкування, можуть бути тільки свята. Ви, звісно, погодитися з тим, що ніщо не згуртовує класний колектив так, як підготовка до свята, особливо якщо вони проводяться в останні шкільні роки. Крім того, свято – це завжди й особлива радість, і можливість найбільш повно виявити свої творчі й художні здібності, і чудова нагода для неформального спілкування та самовираження, і чарівний стан очікування незвичайного. Ось чому діти будь – якого віку так люблять свята і відчувають особливу любов до того вчителя, який організує їх жваво, цікаво.


 

Пропоную вашій увазі сценарії, розробки свят, виховних годин та інших виховних заходів за моїми сценаріями і постановками, за участю вихованців, їх батьків, вчителів, громадськості, жителів та гостей села.



Моє продовження в моїх учнях...

З досвіду роботи класного керівника Кобринчук А.Б....

Ми живемо в цікавий час, де електронні носії (телебачення, комп’ютери, Інтернет тощо) наповнюють життя різноплановою інформацією, яка дає змогу розвиватись людині і (в першу чергу) дитині в тому напрямку, який її цікавить, допомагає знайти відповідь на будь-які запитання.
Хто ж має змогу направляти, диференціювати, надавати посильну допомогу,  контролювати і корегувати цю непросту роботу з урахуванням особистості дитини, її індивідуальності і неповторності? Вчитель. Класний керівник. Ми всі вчителі - фахівці. А от такої професії, як класний керівник – не існує. Їй не навчають у вузах, подібної немає у світі. Бо саме життя, любов і бережне ставлення до дитини – особистості готує, надає і допомагає вчителю стати педагогом – вихователем, другом і помічником дитині.
Впевнена, класний керівник сьогодні це:
· Педагог – професіонал.
· Організатор процесу виховання та навчання учнів.
· Особистість, яка перебуває в процесі саморозвитку, самовдосконалення.
· Духовний посередник між дитиною і суспільством в опануванні основ людської культури.
· Зацікавлений направляючий співпраці всіх членів дитячого колективу.
· Небайдужий спостерігач за індивідуальним розвитком учня та коректор у створенні сприятливих умов для формування його особистості.
· Помічник, консультант в організації повсякденного життя, в професійній орієнтації.
· Орієнтир у соціально-економічному та політичному житті суспільства.
· Творець сприятливого розвивального морально-психологічного клімату класу.
· Організатор виховних дій з урахуванням індивідуальних особливостей учнів.
· Координатор зусиль педагогічного колективу, родини, соціуму, усіх виховних сил суспільства, що впливають на формування особистості вихованця.
Сьогодні головною метою школи є формування і розвиток високоінтелектуальної , свідомої особистості з громадською позицією, готової до конкурентного вибору свого місця у житті.
Розглядаючи проблему виховання громадянина в її історичному аспекті, необхідно зазначити, що громадянські якості особистості визначалися тими цінностями, які були прийняті в конкретний історичний період розвитку суспільства та держави.
 У той час, коли в Україні відбуваються певні економічні, політичні та суспільні зміни, особливого значення набуває виховання громадян, здатних побудувати відкрите, інформативне, громадянське суспільство, здатне інтегрувати в міжнародний простір, в основу якого були б покладені та постійно втілювалися конституційна демократія, толерантність і повага до прав людини.
Кожен розуміє, що обставини, за яких протікає життя, впливають на людину більше, ніж виховання. Теперішня суспільна ситуація не дає підстав для соціального оптимізму та довіри до суспільства. Нам, вчителям, сьогодні хотілося б використовувати найбільш універсальний та ефективний метод навчання – власне життя в демократичному суспільстві, бо сучасна молодь потребує готовності до життя у відкритому європейському суспільстві, соціальної активності, громадянської компетентності, усвідомлення своєї ролі в житті та впевненості в тому, що вона може позитивно впливати на зміни в соціумі.
Головним завданням школи є формування громадянина, патріота; інтелектуально розвинену, духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти асоціальним впливам, справлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ.
Національна доктрина розвитку України в ХХІ столітті допомогла сформулювати і поставити проблему, над якою я працюю зі своїми новими вихованцями останні шість років – виховання і формування всебічно розвинутої особистості, професіонала і патріота України, який усвідомлює свою належність до сучасної європейської і світової цивілізації, чітко орієнтується в сучасних реаліях, підготовленого до сучасного дорослого життя і праці.
У своїй роботі з дітьми, намагаюсь виховання здійснювати в контексті громадянської і загальнолюдської культури.
Залучаю учнів до різних форм творчої та суспільно корисної діяльності, зокрема: пізнавальної, оздоровчої, трудової, художньо-естетичної, спортивної, пропагандистської, ігрової, культурної, екологічної, що реалізуються під час навчально-виховного процесу.
Для досягнення означеної мети передбачена реалізація таких завдань:
- планування виховної роботи для окремого класу з урахуванням індивідуально-педагогічних можливостей класного керівника, батьків, а також - результатів вивчення рівнів фізичного, соціального, психічного та духовного розвитку учнів;
- змістове наповнення виховного плану з урахуванням вікових особливостей учнів;
- задоволення базових потреб особистості вихованця (фізіологічних потреб, потреби в безпеці, любові та прихильності, визнанні та оцінці, в само актуалізації);
- реалізація у процесі роботи орієнтованого на особистість, діючого, системного, творчого та компетентного підходів до організації виховного процесу в класному колективі;
- оптимальне поєднання форм організації виховної роботи: індивідуальної, групової, масової;
- створення належних умов для особистісного зростання кожного вихованця (створення ситуацій успіху та підтримки), його психолого-педагогічний супровід;
- співпраця з органами учнівського самоврядування;
- інтеграція зусиль батьківської громади, позашкільних закладів, представників державної влади, громадських та благодійних організацій, правоохоронних органів та установ системи охорони здоров'я.
Головна увага акцентується на:
- розвитку творчої особистості дитини;
- иявленні та становленні індивідуальних особливостей школярів;
- рівні особистісно-виховних досягнень учнів;
- створенні відповідних умов у школі для всебічного розвитку учнів;
- функціонуванні системи медично-психологічного та соціально-педагогічного забезпечення процесу розвитку школярів.
У процесі виховання керуюсь особистісно орієнтованим підходом до здібностей, нахилів кожної дитини, тим самим створюючи умови для саморозвитку, самовдосконалення, самореалізації на основі національних та загальнолюдських цінностей.
Виховання учнів реалізовується у процесі організації:
- навчально-виховної діяльності;
- позаурочної та позакласної діяльності;
- позашкільної освіти;
- роботи органів учнівського самоврядування;
-  взаємодії з батьками, громадськими організаціями, державними установами.
Можна виділити такі напрямки громадянського виховання як:
-  гуманістичної цінності та єдиної норми всіх людей без будь-яких дискримінацій, на чому будується відкрите, демократичне, громадянське суспільство;
- усвідомлення взаємозв’язку між ідеями індивідуальної свободи, прав людини та її громадянською відповідальністю;
- формування національної свідомості;
- утвердження гуманістичної моралі;
- формування соціальної активності та професійної компетентності;
- формування політичної та правової культури засобами громадянської освіти;
- розвиток креативного мислення;
- уміння визначати форми та способи своєї участі в житті суспільства;
- флотування толерантного ставлення до інших культур і традицій;
- виховання негативного ставлення до будь-яких форм насильства.
Із метою формування в учнів громадянської позиції, готовності жити в демократичній державі, керуючись Конституцією України, Конвенцією про права дитини та Декларацією прав дитини, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про молодіжні та дитячі громадські організації»,  Обласною програмою розвитку дитячих та молодіжних громадських організацій у навчально-виховних закладах на період 2000-2012рр., у нашій школі, створено учнівське самоврядування – 2 шкільних дитячих об’єднання: 1-8 класи – організація «Козаченьки», 9-11 класи – організація старшокласників «Юність».

 
 



Досвід вчителя математики А.Б.Кобринчук

«Використання інноваційних технологій на уроках математики , як спосіб розвитку творчої особистості учня»

Життя - це постійна напружена діяльність, а в сучасному суспільстві це ще постійне учіння; немає учіння – немає життя.
Життя вимагає від особистості самостійного відповідального пошуку його сенсу через індивідуальні способи існування, і освіта в цьому плані відіграє досить важливу роль.
Сьогодні від системи освіти чекають випускника – особистість, яка повинна оволодіти:
·  самостійністю у виборі і прийнятті рішень;
·  умінням виконувати і відповідати за свої рішення;
·  готовністю нести відповідальність за себе і за своїх близьких;
·  готовністю діяти в нестандартних ситуаціях;
·   прийомами вчитися самостійно і природно сприймати зміни і постійну перепідготовку;
· ключовими компетентностями і компетентностями з різних галузей знань;
· толерантністю, постійним пошуком розумних компромісів;
умінням ідентифікувати себе одночасно і членом суспільства, і просто громадянином світу.
   Зрозуміло, що зробити за роки шкільного життя особистість з такими якостями, завдання досить складне, але іншого шляху немає, якщо ми хочемо гідно жити в сьогоднішньому і завтрашньому суспільстві.
Кожному вчителю слід усвідомити, що розвиток особистості – це розвиток системи «людина – світ». Щоб освіта стала якісною, необхідно ,щоб навчальний процес школяра наповнився системою заходів взаєморозуміння з суспільством, з предметним світом; взаємодії людини у світі, де школяр здійснює активну діяльність, у процесі якої він стає самим собою.
Як сказав ще на початку століття П.Ф. Каптєрев , «не школа і освіта є основою і джерелом самовиховання і самоосвіти, навпаки, саморозвиток є тим необхідним підґрунтям, на якому школа може тільки існувати».
  Практично в усіх інноваційних технологіях на першому місці стоїть само спрямування педагогічної діяльності на становлення особистості, точніше її «самостановлення» у процесі діяльності, а не накопичення знань, умінь і навичок у предметній галузі.
Інноваційні підходи до організації навчально-пізнавального процесу покликані подолати розрив між освітою і вимогами життя. Усі інноваційні технології, що запроваджуються в освіті, орієнтуються на зміну кінцевого результату: виховання особистості, яка вміє самостійно діяти в шкільному та суспільному середовищах. На жаль, до цього часу якісним результатом вважається високий рівень засвоєння знань, умінь,навичок учнями. А соціальний компонент, що виражається ступенем самостійності у розв’язанні проблем людського буття шляхом їх «вмонтування» в реальність, залишається за межами уваги під час оцінювання якості освіти.
Освіта, навчання – це, за своєю суттю, суперечливі процеси. З одного боку, ці процеси означають примус, підштовхування учня до оволодіння необхідними чітко визначеними знаннями, вміннями і навичками, без яких не можливо досягти освіченості і компетентності. З іншого,