Блог Кобринчук А.Б.: ДОСВІД РОБОТИ

ДОСВІД РОБОТИ

на тему

"Використання інноваційних технологій на уроках математики, як спосіб розвитку творчої особистості учня"

Життя - це постійна напружена діяльність, а в сучасному суспільстві це ще постійне учіння; немає учіння – немає життя.

Життя вимагає від особистості самостійного відповідального пошуку його сенсу через індивідуальні способи існування, і освіта в цьому плані відіграє досить важливу роль.

Сьогодні від системи освіти чекають випускника – особистість, яка повинна оволодіти:

· самостійністю у виборі і прийнятті рішень;

· умінням виконувати і відповідати за свої рішення;

· готовністю нести відповідальність за себе і за своїх близьких;

· готовністю діяти в нестандартних ситуаціях;

· прийомами вчитися самостійно і природно сприймати зміни і постійну перепідготовку;

· ключовими компетентностями і компетентностями з різних галузей знань;

· толерантністю, постійним пошуком розумних компромісів;

умінням ідентифікувати себе одночасно і членом суспільства, і просто громадянином світу.

Зрозуміло, що зробити за роки шкільного життя особистість з такими якостями, завдання досить складне, але іншого шляху немає, якщо ми хочемо гідно жити в сьогоднішньому і завтрашньому суспільстві.

Кожному вчителю слід усвідомити, що розвиток особистості – це розвиток системи «людина – світ». Щоб освіта стала якісною, необхідно ,щоб навчальний процес школяра наповнився системою заходів взаєморозуміння з суспільством, з предметним світом; взаємодії людини у світі, де школяр здійснює активну діяльність, у процесі якої він стає самим собою.

Як сказав ще на початку століття П.Ф. Каптєрев , «не школа і освіта є основою і джерелом самовиховання і самоосвіти, навпаки, саморозвиток є тим необхідним підґрунтям, на якому школа може тільки існувати. »

Практично в усіх інноваційних технологіях на першому місці стоїть само спрямування педагогічної діяльності на становлення особистості, точніше її «самостановлення» у процесі діяльності, а не накопичення знань, умінь і навичок у предметній галузі.

Інноваційні підходи до організації навчально-пізнавального процесу покликані подолати розрив між освітою і вимогами життя. Усі інноваційні технології, що запроваджуються в освіті, орієнтуються на зміну кінцевого результату: виховання особистості, яка вміє самостійно діяти в шкільному та суспільному середовищах. На жаль, до цього часу якісним результатом вважається високий рівень засвоєння знань, умінь,навичок учнями. А соціальний компонент, що виражається ступенем самостійності у розв’язанні проблем людського буття шляхом їх «вмонтування» в реальність,

залишається за межами уваги під час оцінювання якості освіти.

Освіта, навчання – це, за своєю суттю, суперечливі процеси. З одного боку, ці процеси означають примус, підштовхування учня до оволодіння необхідними чітко визначеними знаннями, вміннями і навичками, без яких не можливо досягти освіченості і компетентності. З іншого, освіта і навчання ґрунтуються на активній діяльності самого учня, самоорганізації його поведінки. Без власних бажань,намірів навчання як набуття знань, умінь,навичок може відбуватися, а може перетворитися лише на діяльність, спрямовану на складання іспиту або виконання необхідних завдань – робіт.

У цьому випадку способи, методи учительського впливу на навчальний процес стають актуальною проблемою; і саме ступінь втручання, методи втручання можуть забезпечити або усвідомлено учнівську вмотивовану діяльність, або просто діяльність, під час якої не відбувається перетворення запропонованих знань у власні переконання і думки.

Процес навчання – це не автоматичне «вкладання» навчального матеріалу в голову учня. Цей процес потребує напруженої розумової праці, власної активності дитини в ньому. Пояснення і демонстрація самі по собі ніколи не дають справжніх стійких знань, цього можна досягти за допомогою інтерактивного навчання.

Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що вчитель організовує пізнавально – навчальну діяльність учня таким чином,що він самостійно розв’язує певні ситуації, проблеми,спираючись на свої потенційні можливості і вже набуті знання у процесі взаємодії « учень - інформація», «учень – ситуація», «учень - знання», «учень – проблема», «учень – учень», «учень – група» тощо.

Хочеш зробити світ кращим – почни зі своїх уроків! (О.О.Агафонова)

Внаслідок різних причин зі зростанням ролі природничо - математичних наук у всьому світі, престиж їх вивчення у нашій країні, чомусь, неухильно падає. Наші учні, юнаки і дівчата, прагматичні; вони знають, в яких умовах виживають їхні батьки, тому не мріють стати вченими, винахідниками, інженерами.

Саме тому й падає престиж природничо – математичних наук.

Як же зробити так, щоб учні зрозуміли, що математика - наука молодих, і вони зможуть сказати слово для її розвитку? Як зробити так, щоб учні зрозуміли необхідність вивчення математики і , врешті – решт, зацікавилися нею?

Для того, щоб учні вчились із захопленням, кожен урок, як цікава вистава, повинен мати гарний вступ, який розкриває учням цінність матеріалу,що вивчається, відкриває їм нові знання про життя, або таємниці природи, людини, суспільства. Важливим є позитивна установка на урок, мотивація діяльності учнів.

Це можна зробити кількома реченнями, від яких у кожного потеплішає на душі, або створити проблемну ситуацію, заінтересувати учнів так, що їм захочеться знайти під час роботи відповіді на питання вчителя.

Наприклад, свій урок я можу розпочати словами Анатоля Франса : « Вчитися можна тільки весело. Щоб перетравити знання, треба перетравити їх з апетитом.» Цей вислів задасть тон роботи класу під час уроку.

Або створити проблемну ситуацію: під час вивчення теми «Квадратні рівняння» вказати, як за теоремою Вієта можна з легкістю знаходити корені рівняння, не розв’язуючи його. Пообіцяти учням ,що до кінця уроку кожен з них так само ( усно) може знаходити корені рівнянь. Учні з нетерпінням візьмуться до роботи, тому що розуміють, що вивчення теореми зробить розв’язування зведених рівнянь набагато простішим. Проблемною темою,над якою я працюю, є «Використання інтерактивних технологій на уроках математики, як спосіб розвитку творчої особистості учня.» Творчий розвиток вчителя та учнів, впровадження профільного навчання – питання, які необхідно розв’язувати, впроваджуючи нові підходи у навчання, вдосконалювати свої уроки особистісно зорієнтованої освіти, активізувати навчання математики через впровадження активних і інтерактивних методів.

Для того, щоб учні вчилися з цікавістю, навчаючи один – одного ,на багатьох своїх уроках я використовую групову форму роботи. Як говорив А.Маслов :« В людині переважають дві потреби: потреба у постійному рості, та потреба бути в безпеці, причому переважає саме друга».

Об’єднуючи учнів у групи змінного складу , забезпечую їм почуття власної безпеки, адже тепер не учень особисто відповідає за результати роботи, а вся група. Тому сильні учні ще краще розкривають свої можливості щодо розв’язування різнорівневих завдань, свої організаторські здібності. Поряд з цим слабкі учні вже не пригнічені «комплексом неуспішності», вони відчувають підтримку однодумців, вільніше і впевненіше почуваються, включаються в роботу своєї групи.

Учні всієї групи об’єднані спільною метою ,вони знають, що успіх роботи залежить від праці кожного. Тільки тоді можна досягти особистої мети, коли товариші по групі також досягнуть успіху.

Пропоную розглянути збірку уроків з використанням інтерактивних технологій: