З досвіду роботи класного керівника Кобринчук А.Б....
Ми живемо в цікавий час, де електронні носії
(телебачення, комп’ютери, Інтернет тощо) наповнюють життя різноплановою
інформацією, яка дає змогу розвиватись людині і (в першу чергу) дитині в тому
напрямку, який її цікавить, допомагає знайти відповідь на будь-які запитання.
Хто ж має змогу направляти, диференціювати, надавати посильну
допомогу, контролювати і корегувати цю
непросту роботу з урахуванням особистості дитини, її індивідуальності і
неповторності? Вчитель. Класний керівник. Ми всі вчителі - фахівці. А от такої
професії, як класний керівник – не існує. Їй не навчають у вузах, подібної
немає у світі. Бо саме життя, любов і бережне ставлення до дитини – особистості
готує, надає і допомагає вчителю стати педагогом – вихователем, другом і
помічником дитині.
Впевнена, класний керівник сьогодні це:
· Педагог
– професіонал.
· Організатор
процесу виховання та навчання учнів.
· Особистість,
яка перебуває в процесі саморозвитку, самовдосконалення.
· Духовний
посередник між дитиною і суспільством в опануванні основ людської культури.
· Зацікавлений
направляючий співпраці всіх членів дитячого колективу.
· Небайдужий
спостерігач за індивідуальним розвитком учня та коректор у створенні
сприятливих умов для формування його особистості.
· Помічник,
консультант в організації повсякденного життя, в професійній орієнтації.
· Орієнтир
у соціально-економічному та політичному житті суспільства.
· Творець
сприятливого розвивального морально-психологічного клімату класу.
· Організатор
виховних дій з урахуванням індивідуальних особливостей учнів.
· Координатор
зусиль педагогічного колективу, родини, соціуму, усіх виховних сил суспільства,
що впливають на формування особистості вихованця.
Сьогодні головною метою школи є
формування і розвиток високоінтелектуальної , свідомої особистості з
громадською позицією, готової до конкурентного вибору свого місця у житті.
Розглядаючи проблему виховання громадянина в її
історичному аспекті, необхідно зазначити, що громадянські якості особистості
визначалися тими цінностями, які були прийняті в конкретний історичний період
розвитку суспільства та держави.
У той час, коли в
Україні відбуваються певні економічні, політичні та суспільні зміни, особливого
значення набуває виховання громадян, здатних побудувати відкрите, інформативне,
громадянське суспільство, здатне інтегрувати в міжнародний простір, в основу
якого були б покладені та постійно втілювалися конституційна демократія,
толерантність і повага до прав людини.
Кожен розуміє, що обставини, за яких протікає життя,
впливають на людину більше, ніж виховання. Теперішня суспільна ситуація не дає
підстав для соціального оптимізму та довіри до суспільства. Нам, вчителям,
сьогодні хотілося б використовувати найбільш універсальний та ефективний метод
навчання – власне життя в демократичному суспільстві, бо сучасна молодь
потребує готовності до життя у відкритому європейському суспільстві, соціальної
активності, громадянської компетентності, усвідомлення своєї ролі в житті та
впевненості в тому, що вона може позитивно впливати на зміни в соціумі.
Головним завданням школи є формування громадянина,
патріота; інтелектуально розвинену, духовно і морально зрілу особистість,
готову протистояти асоціальним впливам, справлятися з особистими проблемами,
творити себе і оточуючий світ.
Національна доктрина розвитку України в ХХІ столітті
допомогла сформулювати і поставити проблему, над якою я працюю зі своїми новими
вихованцями останні шість років – виховання і формування всебічно розвинутої особистості,
професіонала і патріота України, який усвідомлює свою належність до сучасної
європейської і світової цивілізації, чітко орієнтується в сучасних реаліях,
підготовленого до сучасного дорослого життя і праці.
У своїй роботі з дітьми, намагаюсь виховання здійснювати
в контексті громадянської і загальнолюдської культури.
Залучаю учнів до різних форм творчої та суспільно корисної діяльності,
зокрема: пізнавальної, оздоровчої, трудової, художньо-естетичної, спортивної,
пропагандистської, ігрової, культурної, екологічної, що реалізуються під час
навчально-виховного процесу.
Для досягнення означеної мети передбачена реалізація таких завдань:
- планування виховної роботи для окремого класу з
урахуванням індивідуально-педагогічних можливостей класного керівника, батьків,
а також - результатів вивчення рівнів фізичного, соціального, психічного та
духовного розвитку учнів;
- змістове наповнення
виховного плану з урахуванням вікових особливостей учнів;
- задоволення
базових потреб особистості вихованця (фізіологічних потреб, потреби в безпеці,
любові та прихильності, визнанні та оцінці, в само актуалізації);
- реалізація у
процесі роботи орієнтованого
на особистість, діючого, системного, творчого та компетентного підходів до
організації виховного процесу в класному колективі;
- оптимальне
поєднання форм організації виховної роботи: індивідуальної, групової, масової;
- створення
належних умов для особистісного зростання кожного вихованця (створення ситуацій
успіху та підтримки), його психолого-педагогічний супровід;
- співпраця з
органами учнівського самоврядування;
- інтеграція
зусиль батьківської громади, позашкільних закладів, представників державної
влади, громадських та благодійних організацій, правоохоронних органів та
установ системи охорони здоров'я.
Головна увага акцентується на:
- розвитку
творчої особистості дитини;
- иявленні та
становленні індивідуальних особливостей школярів;
- рівні
особистісно-виховних досягнень учнів;
- створенні
відповідних умов у школі для всебічного розвитку учнів;
- функціонуванні
системи медично-психологічного та соціально-педагогічного забезпечення процесу
розвитку школярів.
У процесі виховання керуюсь особистісно орієнтованим
підходом до здібностей, нахилів кожної дитини, тим самим створюючи умови для
саморозвитку, самовдосконалення, самореалізації на основі національних та
загальнолюдських цінностей.
Виховання учнів реалізовується у процесі організації:
- навчально-виховної
діяльності;
- позаурочної
та позакласної діяльності;
- позашкільної
освіти;
- роботи
органів учнівського самоврядування;
- взаємодії з
батьками, громадськими організаціями, державними установами.
Можна виділити такі напрямки громадянського виховання як:
- гуманістичної цінності та єдиної норми всіх людей без будь-яких дискримінацій,
на чому будується відкрите, демократичне, громадянське суспільство;
- усвідомлення
взаємозв’язку між ідеями індивідуальної свободи, прав людини та її
громадянською відповідальністю;
- формування
національної свідомості;
- утвердження
гуманістичної моралі;
- формування
соціальної активності та професійної компетентності;
- формування
політичної та правової культури засобами громадянської освіти;
- розвиток
креативного мислення;
- уміння
визначати форми та способи своєї участі в житті суспільства;
- флотування
толерантного ставлення до інших культур і традицій;
- виховання
негативного ставлення до будь-яких форм насильства.
Із метою формування в учнів громадянської позиції,
готовності жити в демократичній державі, керуючись Конституцією України,
Конвенцією про права дитини та Декларацією прав дитини, Законами України «Про
освіту», «Про загальну середню освіту», «Про молодіжні та дитячі громадські організації», Обласною програмою розвитку дитячих та молодіжних
громадських організацій у навчально-виховних закладах на період 2000-2012рр., у
нашій школі, створено учнівське самоврядування – 2 шкільних дитячих об’єднання:
1-8 класи – організація «Козаченьки», 9-11 класи – організація старшокласників
«Юність».
Пріоритетні напрямки діяльності самоврядування учнів класу:
R
організація
суспільно-корисних справ;
R
виховання
якостей лідера, набуття комунікативних навичок;
R
екологічне,
трудове виховання;
R
громадянсько-патріотичне
, морально-етичне виховання;
R
фізичне
виховання, спортивно-масова робота;
R
естетичне
виховання, робота з творчо обдарованими дітьми;
R
робота
лідерів.
Учнівське самоврядування має двоступеневу структуру -
загальношкільний та класний рівні. Така система забезпечує чітку взаємодію
органів самоврядування класів із загальношкільними органами.
Планом роботи класу двічі за семестр передбачено
проведення засідання. Класний керівник здійснює аналіз діяльності в контексті
педагогічного управління учнівським самоврядуванням, виявлення успіхів та
недоліків у роботі його органів.
Учнівське самоврядування будується на підставі
співзвучних потреб дитини та суспільства. Головною задачею класного керівника у
цій системі є постійна підтримка мотиваційної сфери дитини до самопізнання,
самовдосконалення та самореалізації.
Самоврядування не означає залишення дітей сам на сам, а є
об’єктом і результатом найскладнішої, найвищої форми керівництва дитячим
колективом. Тому вважаю за необхідне призначати відповідальних за діяльність
центрів учнівського активу. Плани роботи
цих центрів складені таким чином, щоб вони були привабливими для учнів,
спонукали їх до активної творчої праці.
Основна задача педагога в самоврядуванні – допомогти
дітям побачити зв’язок між здійсненою роботою та її результатами. Слід також
дати можливість дитині вибрати той напрямок діяльності, в якому вона
зацікавлена, де вона може проявити себе найбільш яскраво в силу своїх природних
здібностей.
Протягом навчального року діти реалізують себе в різних
напрямках діяльності. Традиційними стали заходи шкільного самоврядування :
«День самоврядування» (до Дня учителя), «Осінній бал», «Посвячення
у старшокласники»; «Конкурс дитячої творчості»; змагання до Дня Збройних Сил
України; акції: «Посади дерево», «Благоустрій України»; «Милосердя», «Подарунок
ветеранові власними руками», «Первоцвіти Дніпропетровщини».
Результати своєї роботи учні представляють на виставках,
фестивалях конкурсах, в експедиціях, змаганнях. Екологічна агітбригада
«Паросток», агітбригада ДЮПР «Магма», агітбригада ЮІР «Автопатруль» постійні
призери регіональних оглядів-конкурсів.
Системний підхід до виховання учнів, підготовка їх до
життя і праці через саморозвиток особистості – виховний проект нашого класу.
Мета виховної роботи:
Набуття учнями соціального досвіду, успадкування духовних
надбань нашого народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин,
формування в учнів особистісних ознак громадян української держави, розвиненої
духовності, фізичної досконалості, моральності, художньо-естетичної, трудової
та екологічної культури.
Завдання виховної роботи:
ü
формування
громадянина – патріота України, підготовленого до життя, з високою національною
свідомістю;
ü
виховання
громадянина з демократичним світоглядом і культурою, який не порушує прав і
свобод людини та з повагою ставиться до традицій і культури інших народів;
ü
створення
умов для креативного розвитку та самореалізації особистості відповідно до її
здібностей, суспільних та власних інтересів;
ü
виховання
в учнів свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян,
формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і
зміцнення фізичного та психічного здоров’я.
Мій стаж педагогічної діяльності-25-й рік. Це багато чи
мало? Якщо дивитися через призму прочитаних уроків, проведених виховних заходів
– мабуть багато, а якщо дивитись на кількість випусків – мало. Сьогодні я
класний керівник 10 класу. Це вже мій другий повний випуск.
У 2006 році мої перші вихованці , з якими працювала 7 років, залишили школу. Позаду
було цікаве, змістовне життя: екскурсії, туристичні походи до лісу, ночівля
біля багаття,тематичні вечори, виховні години,тренінги, концерти, КВК,
фестивалі, екзамени, випускний бал… Мені здавалося, що частинка мого серця йшла
з моїми випускниками. Здавалося, таких учнів більше не буде, бо вони були най…,
най…, най…
Отже, 2007-2008 н. р. чекала зі страхом. Ні, мене не
лякала ні клопітка робота з новими учнями, новим класним колективом, ні
відповідальність. Хвилювало лиш те, що буду постійно порівнювати їх з першим
випуском. Знайомство з п’ятикласниками відбулось цікаво. Моя малеча чула про
змістовно наповнене життя мого випуску і тому просили розповісти про наші
справи. Коли закінчувала розповідь, «п’ятачки» зацікавлено дивилися мені в очі,
задавали безліч запитань, раділи і хвилювались почутому. Вони прагнули прожити
таке саме життя, а може навіть і краще, ніж їх старші друзі. «Тож, життя
продовжується!- подумала я. - Все тільки починається!»
Пріоритетним у вихованні є всебічний та гармонійний
розвиток особистості, яка здатна до саморозвитку, самовиховання і
самореалізації, у своїй діяльності керується загальнолюдськими цінностями і
глибоко розуміє традиції свого народу. Тому складний процес виховання здійснюю
за допомогою різноманітних форм роботи, вибір яких залежить від змісту та
завдань виховання, вікових особливостей дітей.
Комментариев нет:
Отправить комментарий